Українські реферати:
 
Бесплатные рефераты
 

 

 

 

 

 

     
 
Шпори по ТГіП
     

 

Теорія держави і права

1. Предмет ТГіП Предмет - правова дія-ть. У самій ТГіП 2 сторони:гос-во и право, кот. НЕ ім. ін без одного. Сущ. неск. підходів до изуч-упредмета: 1. гос-во - творець права, але очевидно, що це не завжди так, гос -під д. відкривати право діє-ти. 2. ліберальна концепція (право склад-сяв общ-ве): право - продукт жізнед-ти общ-ва, рез-т конфлікту інтересівлюдей. Основа права склад-ся в процесі отнош-й людей, а гос-во лишесанкціонує пр-ла або стереотипи поведінки в тій чи іншій ситуації. Тодідержава, у разі порушення може примушувати порушника до соверш-ушв. дій. Зараз прийнято дотримуватися-ся 1-го підходу.

Правом м. назвати тільки той з-н, кот. має підставу в реальномужиття. Але ім. ситуації в общ-ве, коли гос-во - творець права. Ех: 1917рік. Саме тоді було запущено вигадане право, кот. було чистоумозріт .. В рез-ті його багато хто не любили і не розуміли, чому вони повиннічинити так, а не як звикли. Тому, часто поряд з таким правом,д-і жорстко організований мех-м навязую-я нових понять, з-нов, звичок ітощо, тобто вдаючись набагато частіше, ніж треб-ся при норм. полож-і справ к з -нному або нез-нному примушуючи-ю (репресіям) або вдаватися до терору, тому щозаляканими легше керувати. Функції теорії держави і права:

1. описова (того, що бачимо)
2. узагальнення та виявлення закономірностей, це необхідно для отримання знання про поведінку досліджуваного явища
3. прогностична (що нас чекає)
4. наука повинна давати практиці рекомендації щодо корекції існуючого положення

1. ТГіП в с-ме товариств. наук.

ТГіП - одна з базових наукових дисциплін юр. профілю. Термін "теорія"в дан. сл. означив. узагальнена назва цілого ряду окремо. теорій, кот.предст. собою конструкції ідей, кот. спираються на відмінності. дані про Г і П.
ТГіП - це систематизує-ті знання про Г і П і про їх взаємозв'язок, представл. івизнані различ. науч. школами.

Питання гос-ва також вкл. в себе політологія, але набагато ширше.

2.Формування і розвиток ТгіП.

3. Методологія ТГіП.

Сущ. неск. підходів до розуміння методології. Шв. вважають, щометодолого-я - не тільки совок-ть методів, але і наука, застосува. в дію-ти.
Методи: 1. дедуктивний - знання висновок-ся з вже наявних відомостей. 2.
Позитивістський - получ. знань з самого О-та, його изуч-а.

Вся совок-ть методів м.б. розбита на 3 гр.: I. загальнофілософської (те жщо діалектіч. логіка): 1) З-ни: a) єдності та боротьби протівопол-тей (світ --завжди в движ-і, але у круговому - за Аристотелем) b) перехід кол-ва в кач-воc) заперечення заперечення (нове завжди заперечує старе і навпаки). 2) Содерж-аі форми (за Гегелем: будь-яка форма змістовна, всяке зміст --формувало). 3) Сущ-ть і явл-е (в кожн. З явл-й м. виділ. Сущ-ть, опр. З -номер-ти) 4) Загальне та одиничне. Ось ці ел-ти застосува. при изуч. гос. іправової с-ми. II.Общенауч. методи, з кіт. самий застосовуваний - 1) Теорія с -м або з-мний аналіз: a) е-ти і стр-ра (всяка с-ма сост. з ел-тів, знаходячи-сяв стр-ре), де ел-т - найменша дрібна частина цілого, сохр-щая якостей.ознаки цілого (прав. норма, держ. інститут) b) динамич. стійкості-ть і надійно -ть; вони знаходять-ся у зворотній завис-ти. Дін. уст-ть - спос-ть с-ми пріспосабл -ся до зм-ям середовища, а надійність-ть хар-ет спос-ть с-ми витримай. піковінавантаження. c) управл-а і самоупр-а. Упр-е - постач. с-ми в заданий. сост.
Самоупр-е - мех-м пристос-я с-ми до середи 2) Порівняльного правознавства,кіт. потрібно для порівняй-я покладе. правового досвіду інших країн і виявляючи-х їхнійсильних і слабких сторін і вироблення рекомендацій по їх покр-ю, а другийзавдання: поступового. зближені. правових с-м різних країн (після підписаннядоговору про спільне ринку в 54 році) III.Коліч. методи (з пом. ЕОМ) - возм-тьавтоматич. пошуку нормативних актів, а надалі автомоделір-е юр.норм.

4. Теорії происх-я гос-ва:

Єдиної думки з цього приводу немає. Але першими держ.-прав. системами булирабовлад. с-ми Др. Греції, Риму, Єгипту. На тер. РФ, PL, D ніколи рабстване було, перше тут метушня. феод. Г і П. Є ідея божественного метушня-я Г і
П (релігіозн. - з-ни шаріату, Мойсея). Але гос. орг-я приходить на змінуродоплемінної, а право - на зміну звичаям. Сущ. Природно-правоватеорія, нерідко з. "Договірної" або теорією договірного происх-я Г і П.
Гос-во в ній - рез-т об'їду-я людей на дог. основі (добровол.). Однією зрозпод. на Заході явл. Теорія насильства, Гол. причина метушня-я Г і П тут --не в соц.-ек. разв-и общ-ва і метушня-і класів, а в завоюванні, насильство,поневолення одних племен ін

5. Поняття і Ознаки гос-ва.

Гос-во - це особлива орг-я публічної, політичної влади пануванні.класу (соц. групи, блоку клас. сил, всього народу), маючи в своєму розпорядженні. спец.апаратом упр-я і примушуючи-я, яка, представляючи общ-во, осущ-і рук-воцим общ-вом і обесп-і його інтеграцію.

Держ-во керує общ-вом, здійснення. політ. влада в масштабу зобра. всієї країни.
Для цієї мети ісп. гос. апарат, для сприяння з-я кіт. збирають податки.

6. Поняття та ел-ти політ. с-ми (держава в політичній системі).

ПС - совок-ть гос., партійних і громадських. органів і організацій, беру участь.в політ. житті країни. У завис. від ступеня участі в політ. житті ці орг-там. розділити на 1) Власне-політ. (гос-во, всі політ. партії, від.товариств. орг-и). Прямий зв'язок з пів-кою, пряме на неї пов-е.
2) невласно-політ. (орг-та, метушня. НЕ непоср-нно чинності політ. причин, а всилу ек. и др. - профспілки, АТ).


7. Типи взаємодій-я общ-ва и гос-ва. (держава та громадянське суспільство)

Т-во - совок-ть людей, що знаходилися-ся м. собою в політ., ек., духовн. іін взаімоотн-ях. Ел-те суспільства явл. чол. У людині нас цікавить:
1.соц.-правове полож-е, кот. хар-я його автоном-тьма від заг-ва (матер. абоморально.) і здатні-ма чола протиставити себе заг-ву. 2.Гражд-вом,тобто совок-ть його прав, свобод, обяз-тей, надання. йому д-вою. У філософіїта соціології ім. 2 сп. взаємодій-я чола і общ-ва: 1) Європ.: інтересиособистості завжди попереду інтересів общ-ва (USA). 2) Східний - протівопол.європейському.

Стор-ра суспільства: 1.Ф-нальних: 1) Ек. отн-я (отн-я соб-ти, наявністьотн-й обміну або розпод-а, фін. взаємодій-а 2) Політ. (наявність плюралізму,возм. Чи участь гр-н у форм-і держ. апарату, д-і чи принцип розд-авлади 3) Духовні отн-я (у чиїй соб-ти ЗМІ, хто форм-ет с-му освіти,наявність або отсутст. єдиної гос. ідеології, сп. форм-я товариств. созн-а).
2.Орг.-соц. стр-ра: теорія класів - хар-ет наявність соц. груп, класів,находят-ся м. собою в юр., політ. і ек. завис-ти. стр-ра буває ієрархічним. іегометарная. Спочатку общ-во ієрархічно.

8. Поняття і стр-ра ф-ций гос-ва.

Ф-ції гос-ва - осн. напр-я його д-ті, обумовлюються. його сущ-ма та сприяння з-ем, атакож що стоять перед ним на тому чи іншому етапі його разв-я цілями, завданнямиі його соц. призн-го. Сущ. мн-во критеріїв клас-ції ф-ций гос-ва в завис.від: а) продолж-ти їх сущ-я і д-ти (const, притаманний. гос-ву на всіх етапах йогод-ти і брешемо.) б) від їх соц. значущості (вир. інтереси правлячих верств абовсього Н). в) від сфер їх прилож-а і осущ-я (політ., ек., соц.) г) від форм їхреал-ції (правотворчі, правоохр.). Також м. провести клас-ю на ос.терит. масштабу, в lim кіт. вони реал-ся (в Федер. д-ві, унітарній абоконфедерації).

В останні роки здійснення. клас-я ф-ций гос-ва на ос. принципу розділ-авлади. У соотв-і з цим ф-ції: з-нодательние, управленч. і судові. Але ф -ції гос-ва м. підрозділити і в завис. від обумовлюються ти "природою всякого заг -ва ". У соотв-і до цього критерію ф-ції підрозділ-ся на: 1) ф-ції д-вексплуататорських типів (домінір. роль ф-цій прямого пригнічений-я експл-щим-ва.) 2) ф-ції д-в демокр. типу (второстеп. знач-е ф -ції прямого придушення) 3) ф-ції, що випливають з природи всякого общ-ва --обесп-і і з постач-і природ. усл-й життя общ-ва. Також зовнішні ф-ції гос-ва
(рішення м/нар. завдань). Головна ж ф-ція і мета нормального гос-ва - охоронаінтересів чола, захист його прав.

Клас-я ф-ций гос-ва.

Ф-ції гос-ва - осн. напр-я його д-ті, обумовлюються. його сущ-ма та сприяння з-ем, атакож що стоять перед ним на тому чи іншому етапі його разв-я цілями, завданнямиі його соц. призн-го. Сущ. мн-во критеріїв клас-ції ф-ций гос-ва в завис.від: а) продолж-ти їх сущ-я і д-ти (const, притаманний. гос-ву на всіх етапах йогод-ти і брешемо.) б) від їх соц. значущості (вир. інтереси правлячих верств абовсього Н). в) від сфер їх прилож-а і осущ-я (політ., ек., соц.) г) від форм їхреал-ції (правотворчі, правоохр.). Також м. провести клас-ю на ос.терит. масштабу, в lim кіт. вони реал-ся (в Федер. д-ві, унітарній абоконфедерації).

В останні роки здійснення. клас-я ф-ций гос-ва на ос. принципу розділ-авлади. У соотв-і з цим ф-ції: з-нодательние, управленч. і судові. Але ф -ції гос-ва м. підрозділити і в завис. від обумовлюються ти "природою всякого заг -ва ". У соотв-і до цього критерію ф-ції підрозділ-ся на: 1) ф-ції д-вексплуататорських типів (домінір. роль ф-цій прямого пригнічений-я експл-щим-ва.) 2) ф-ції д-в демокр. типу (второстеп. знач-е ф -ції прямого придушення) 3) ф-ції, що випливають з природи всякого общ-ва --обесп-і і з постач-і природ. усл-й життя общ-ва. Також зовнішні ф-ції гос-ва
(рішення м/нар. завдань). Головна ж ф-ція і мета нормального гос-ва - охоронаінтересів чола, захист його прав.
Хар-ка осн. ф-ций гос-ва.

Ф-ції гос-ва - осн. напр-я його д-ті, обумовлюються. його сущ-ма та сприяння з-ем, атакож що стоять перед ним на тому чи іншому етапі його разв-я цілями, завданнямиі його соц. призн-го. Сущ. мн-во критеріїв клас-ції ф-ций гос-ва в завис.від: а) продолж-ти їх сущ-я і д-ти (const, притаманний. гос-ву на всіх етапах йогод-ти і брешемо.) б) від їх соц. значущості (вир. інтереси правлячих верств абовсього Н). в) від сфер їх прилож-а і осущ-я (політ., ек., соц.) г) від форм їхреал-ції (правотворчі, правоохр.). Також м. провести клас-ю на ос.терит. масштабу, в lim кіт. вони реал-ся (в Федер. д-ві, унітарній абоконфедерації).

В останні роки здійснення. клас-я ф-ций гос-ва на ос. принципу розділ-авлади. У соотв-і з цим ф-ції: з-нодательние, управленч. і судові. Але ф -ції гос-ва м. підрозділити і в завис. від обумовлюються ти "природою всякого заг -ва ". У соотв-і до цього критерію ф-ції підрозділ-ся на: 1) ф-ції д-вексплуататорських типів (домінір. роль ф-цій прямого пригнічений-я експл-щим-ва.) 2) ф-ції д-в демокр. типу (второстеп. знач-е ф -ції прямого придушення) 3) ф-ції, що випливають з природи всякого общ-ва --обесп-і і з постач-і природ. усл-й життя общ-ва. Також зовнішні ф-ції гос-ва
(рішення м/нар. завдань). Головна ж ф-ція і мета нормального гос-ва - охоронаінтересів чола, захист його прав.

9. Типологія держави. Різні підходи до виділення типів.

10. Форма гос-ва та її ел-ти.

Форма гос-ва - це складне товариств. явище, вкл. в себе 3взаємозв'язок. ел-та: I.форму правління II.форму гос. пристрої III.форму гос.режиму. I - 1) монархічні (одноосібні, спадків.): А) абс. б) огранич.
(парламентарн., конституційного.) в) дуалістіч. г) теократіч. 2) республіканські
(колегіальні, виборні): а) парламентські б) президентські. II - це нац. іадм.-тер. будова гос-ва, кот. розкриває хар-р взаімоотн-й м. його сост.частинами, м. Центральне. та місцевими органами держ. упр-я, влади.: а) унітарна
(незбиране гос. образ-е, сост. з адм.-тер. од-ц, кот. підпорядкований-ся центр.органам влади й ознаками гос. неза-ти не облад.) б) федеративна.
(добровольн. об'їду-е раніше самост. гос. утворень в одну союзну гос-вов) конфедерація (тимчасовий юр. союз суверенних д-в для обесп-а загальних їхінтересів. Не мати своїх загальних з-нод., Виконає. і судебн. органів увідміну від ФЕД-ції). III. - Совок-ть способів і методів осущ-я влади гос -вом.: а) антідемокр. режими (тоталітарні, авторитарні, расистські)б) демокр.

11. Форма правління: поняття і види.

Форма гос-ва - це складне товариств. явище, вкл. в себе 3взаємозв'язок. ел-та: I.форму правління II.форму гос. пристрої III.форму гос.режиму. Форма правління предст. собою стр-ру вищих органів держ. влади,порядок їх обр-я і поділ м. ними. I - 1) монархічні (одноосібні,спадків.): а) абс. (монарх не підзвітний нікому) б) огранич.
(парламентарн., конституційного.) - влада монарха огранич. консти-їй, утв.парламентом. Монарх не м. міняти конст-ю. в) дуалістіч. (це огранич.монархія, де гос. влада розділ. м. прав-вом, сформованим монархом іпарламентом). г) теократіч. (монарх возгл. не тільки світське, але і реліг.управління країною). 2) республіканські (колегіальні, виборні):а) парламентські (є прем'єр), верховна роль в орг-та гос. життя (парламенту. Прав-во - з партій, що мають>-во в парламенті.б) президентські (президент явл. також главою править-ва, але є і парламент
- Естонія, FIN).

Поняття гос. органу (інституту).

Держ. мех-м - совок-ть различ. орг-й, воор. сил, мат. ср-в гос.влади, а гос. аппаравт обмеж-ся лише з-мій гос. органів. Держ. мех-мнерідко з. гос. апаратом у широкому сенсі слова, а с-ма гос. органів --апаратом у вузькому сенсі слова. Держ. органи - найважливіші і невід'ємнічастини гос. апарату. Держ. органи облад. специф. пр-ками: а) форм-ся з волід-ви і здійснення. свої ф-ції від імені гос-ва б) вип. кожен суворо опр., устано.в з-нодат. порядку види і форми д-ті в) наявність у кожного гос. органу ор.закріплений. орг. стр-ри і т.д. г) наділення повноваженнями держ.-владного хар-ра.
(це най> істот. пр-к) - видання норм. актів, застосува. заходів пов-а.

Будучи сост. частинами одного і того ж гос. апарату, органи будь-якогогос-ва відмінність. ін від одного пор-ком свого образ-я, видами вип-мій ними гос.д-ти, хар-ром і V-мом компетенції, особ-тями виконавчої я покладених на нихповноважень, формами і методами осущ-я ними гос. ф-цій.

Клас-я гос. органів.

Держ. мех-м - совок-ть различ. орг-й, воор. сил, мат. ср-в гос.влади, а гос. аппаравт обмеж-ся лише з-мій гос. органів. Держ. мех-мнерідко з. гос. апаратом у широкому сенсі слова, а с-ма гос. органів --апаратом у вузькому сенсі слова. Держ. органи - найважливіші і невід'ємнічастини гос. апарату. Держ. органи облад. специф. пр-ками: а) форм-ся з волід-ви і здійснення. свої ф-ції від імені гос-ва б) вип. кожен суворо опр., устано.в з-нодат. порядку види і форми д-ті в) наявність у кожного гос. органу ор.закріплений. орг. стр-ри і т.д. г) наділення повноваженнями держ.-владного хар-ра.
(це най> істот. пр-к) - видання норм. актів, застосува. заходів пов-а.

Будучи сост. частинами одного і того ж гос. апарату, органи будь-якогогос-ва відмінність. ін від одного пор-ком свого образ-я, видами вип-мій ними гос.д-ти, хар-ром і V-мом компетенції, особ-тями виконавчої я покладених на нихповноважень, формами і методами осущ-я ними гос. ф-цій.

12. Форма гос. пристрої: поняття та види.

Форма гос-ва - це складне товариств. явище, вкл. в себе 3взаємозв'язок. ел-та: I.форму правління II.форму гос. пристрої III.форму гос.режиму. II - це нац. і адм.-тер. будова гос-ва, кот. розкриває хар-рвзаімоотн-й м. його сост. частинами, м. Центральне. та місцевими органами держ.упр-я, влади.: а) унітарна (незбиране гос. образ-е, сост. з адм.-тер. од-ц,кіт. підпорядкований-ся центр. органам влади й ознаками гос. неза-ти не облад.
Також єдине з-нод-во, конст-а, громад-во, єдині органи влади).б) федеративна. (добровольн. об'їду-е раніше самост. гос. утворень в однусоюзну гос-во, тер-рія сост. з тер-рій отд. S-тов, кот. м. мати своїконст-і, органи влади, але верховна влада - федеральних.). в) конфедерація
(тимчасовий юр. союз суверенних д-в для обесп-я їх спільних інтересів. Неимет своїх загальних з-нод., виконає. і судебн. органів на відміну від ФЕД-ції).

13. Держ. режим (способи осущ-я влади).

Форма гос-ва - це складне товариств. явище, вкл. в себе 3взаємозв'язок. ел-та: I.форму правління II.форму гос. пристрої III.форму гос.режиму. III. - Совок-ть способів і методів осущ-я влади д-вою. Осн.критерієм клас-ції явл. демократизм форм і методів осущ-я гос. влади:а) антідемокр. режими (тоталітарні, авторитарні, расистські) б) демокр.
Мех-м гос-ва: поняття, ел-ти.

Держ. мех-м - совок-ть различ. орг-й, воор. сил, мат. ср-в гос.влади, а гос. аппаравт обмеж-ся лише з-мій гос. органів. Держ. мех-мнерідко з. гос. апаратом у широкому сенсі слова, а с-ма гос. органів --апаратом у вузькому сенсі слова. Держ. органи - найважливіші і невід'ємнічастини гос. апарату. Держ. органи облад. специф. пр-ками: а) форм-ся з волід-ви і здійснення. свої ф-ції від імені гос-ва б) вип. кожен суворо опр., устано.в з-нодат. порядку види і форми д-ті в) наявність у кожного гос. органу ор.закріплений. орг. стр-ри і т.д. г) наділення повноваженнями держ.-владного хар-ра.
(це най> істот. пр-к) - видання норм. актів, застосува. заходів пов-а.

Будучи сост. частинами одного і того ж гос. апарату, органи будь-якогогос-ва відмінність. ін від одного пор-ком свого образ-я, видами вип-мій ними гос.д-ти, хар-ром і V-мом компетенції, особ-тями виконавчої я покладених на нихповноважень, формами і методами осущ-я ними гос. ф-цій.

14. Принцип поділу влади.

Інститути гос. влади форм-ся на ос. разд-а влади - буд -рообразующего та ф-нальних. принципу раціон. орг-й і контролю. Це давнійпринцип. Влада дел.на представить. (з-нодат.), виконає. і судебн. Мех-мстримувань і противаг - кожн. з влади має мн-во возм-тейвзаімоконтроліровать і огранич. ін одного).

15. Ознаки правового гос-ва.

Держ-во (respublica) Цицерон опр-і як справу, надбання наротак (respopuli). Один з пр-ков правового гос-ва - верховенство з-ну (ніхто неосвоб-ся від підпорядкований-а з-ну). Також повна гарантую-ність і непорушність праві свобод громадян, а також устано-і і з постач-і принципу взаємного відповід-тигр-на і гос-ва. Як гр-не несуть отв-ть перед д-вою, так і гос-во д. нестиотв-ть перед гр-ном. Головний пр-к прав. д-ви - ідея народногосуверенітету, також - принцип розділ. влади (на с-ме стримувань іпротиваг - кожн. з влади має мн-во возм-тей взаімоконтроліровать іогранич. ін одного). Також один з пр-ков - наявність розвиненого гражд.суспільства; созд-е інститутів політ. демократії, перешкоди. сосред-у влади вруках однієї особи чи органу; верховенство та правове д-е конституції. з-ну,устано-е в з-ні і проведення на ділі суверен-ти гос. влади; піднесення судуяк одного з СР-в обесп-я правової д-ності; соотв-е з-нів праву іправова орг-я с-ми гос. влади.

Поняття та визначення правового гос-ва.
Гос-во (respublica) Цицерон опр-і як справу, надбання народу (res populi).
Один з пр-ков правового гос-ва - верховенство з-ну (ніхто не освоб-ся відпідпорядкований-а з-ну). Також повна гарантую-ність і непорушність прав і свободгромадян, а також устано-і і з постач-і принципу взаємного відповід-ти гр-на ід-ви. Як гр-не несуть отв-ть перед д-вою, так і гос-во д. нести отв-тьперед гр-ном. Головний пр-к прав. д-ви - ідея народного суверенітету,також - принцип розділ. влади (на с-ме стримувань і противаг - кожн. звлади має мн-во возм-тей взаімоконтроліровать і огранич. ін одного).
Також один з пр-ков - наявність розвиненого гражд. суспільства; созд-е інститутівполіт. демократії, перешкоди. сосред-у влади в руках однієї особи абооргану; верховенство та правове д-е конституції. з-ну, устано-е в з-ні іпроведення на ділі суверен-ти гос. влади; піднесення суду як одного з СР -в обесп-я правової д-ності; соотв-е з-нів праву і правова орг-я с-мигос. влади.

16. Ідей правової держави в Україні.

17 - 18. Типи праворозуміння.

У різних частинах світу, у групах д-в або в отд. взятій країні істор -ки склад. своя с-ма права. Сущ. різні типи праворозуміння: 1) Нормативнийпідхід до права як СР-ву постач-я з-ваність і стаб-ти. Право = совок-тьохоронюваних д-вою норм. Дозволю. гр-нам та ін виконавцям правовихприписів знайомитися з сприяння з-ем останніх по тексту нормативних актів ісоотв-но свідомо обирати варіант свого повед-я. 2) Соціологіч. підхід
- Сформували. в 2 пол. 19в. в рамках школи "вільного права". "Право требашукати не в нормах. а в самому житті "(справедливість). Недовіра до з-ну і з -ваність. Заперечуючи. моменти: а) відсутність. міцна юр. основа вживаються д-йі впевнений-ть в кінцевих їх рез-тах. б) Рішення юр. справ на користь ек. і політ.сильного, на шкоду слабким в) небезпека некомпетентна. реш-а і свавілля збоку должн. осіб. 3) психологічний. теорія права. Поряд з нормами і прав.отн-ями вкл. правова свідомість. Совєтськ. прав. теорія отвергаал цей підхідза його прихильний-ть до S-тивно ідеалізму. Однак, в перші роки Рад. владинавіть у декретах призн. зверну-е суддів до правової свідомості, якщо з-ни НЕдавали возм-ти реш-а питання в інтересах пролетарської. д-ви. А практика (вт.ч. розстріл на місці) осн. на соціологіч. правовій свідомості.
3) Філософський підхід (теорія природ. Права) як стверджуючи-е свободи ісправедливий-ти в практиці прав. д-ви. Отримай. разв-е у Гегеля. Право по
Гегелю - осущ-і свободи своб. волі або "наявне буття свободи". Осн.постулат фил. підходу - висновок про сущ-й вищі, const д-щих, незалежн. від державива норм і принципів, втілюючи. розум, справедливий-ть, О-тивний порядок цін -тей, мудрість Бога, не тільки явл-ся директивами для з-нодателя, але і д-щихнапряму. Теологія закликає звернутися до Бога, світський варіанторієнтує на природу взагалі, природу чола, речей. 4) інтегративний підхід.
Інтегративне (загальне) опр-ті права: Право - це совок-ть визнаних у дан.общ-ве і обесп-нних офіц. захистом нормативів рав-ва і справедливий-ти, рег-щихборотьбу і узгодження вільних воль в їх взаімоотн-та ін з одним.

Соціологіч. модель розуміння права.

У різних частинах світу, у групах д-в або в отд. взятій країні істор -ки склад. своя с-ма права. Сущ. різні типи праворозуміння. Соціологіч.підхід - сформували. в 2 пол. 19в. в рамках школи "вільного права". "Правотреба шукати не в нормах. а в самому житті "(справедливість). Недовіра до з -ну і з-ваність. Заперечуючи. моменти: а) відсутність. міцна юр. основавживаються д-й і впевнений-ть в кінцевих їх рез-тах. б) Рішення юр. справ укористь ек. і політ. сильного, на шкоду слабким в) небезпека некомпетентна. ріш -я і свавілля з боку должн. осіб. 3) психологічний. теорія права. Поряд знорм і прав. отн-ями вкл. правова свідомість. Совєтськ. прав. теоріяотвергаал цей підхід за його прихильний-ть до S-тивно ідеалізму. Однак, вперші роки Рад. влади навіть в декретах призн. зверну-е суддів до правовогосвідомості, якщо з-ни не давали возм-ти реш-а питання в інтересахпролетарської. д-ви. А практика (в т.ч. розстріл на місці) осн. насоціологіч. правовій свідомості.

25. Спів-ті права і гос-ва.

традиції-але відмінності. 2 підходи до пит. про співвідносячи-і Г і П: 1.Етатістскій.
Виходячи з превосх-ва Г над П. Право розглянути. як пр-т гос. д-ти, якнаслідок гос-ва. Такий підхід - за радянських часів. Право - совок-ть норм,видаються д-вою. 2.Стороннікі школи природного права - поняття гос-вавиводиться з товариств. договору. Праву тут (пріоритет по порівняй. З держ -вом, воно метушня. раніше, ніяке гос-во і ніяка влада не є Первонач.іст-до права. 3.Есть і 3-я точка зр-я. Зв'язок м. Г і П не має настількивиразного пріч.-слідство. хар-ра (т е д-ва породжує право чинавпаки). Цей підхід позаол. виявити глибин. зв'язку м. Г і П., зрозуміти, щодає П д-ві і яку роль Г грає в обесп-і П.

П форм-ся при непоср. участю Г. Але Г не стільки форм-ет П, скількизавершує правообразоват. процес, надаючи П опр. юр. форми (норм. акт,суд. або адм. прецем-т). Творч. роль Г в отн-й образ-я П закл. у слід.: 1) восущ-і правотворчу. д-ті. Гос-во опр-і потр-ть в юр. Реглями-ції тих чиінших отн-й (д-ти), опр-і най> рац. юр. форму (з-н, акт виконає. влади ітощо) і т. обр. надає отн-ям загальним. хар-р. 2) у санкціонує-і Г норм, кот.не мають прямого гос. хар-ра (мусульманське право - Г санкції-і норми,виробок. мусульм. доктриною). 3) у визнанні юр. обов'язковими регуляторамиповед-я факт-ки сформували-ся і сущ-щих отн-й (звичайне право). Т. обр. Г обесп -ет разв-е всій с-ми іст-ков П. Досить значущою представл-ся роль гос-вав обесп-і реал-ції П. Г також охорону П і пануванні-щих прав. отн-й (за Гстоїть сила у вигляді апарату примушуючи-а).

Роль П в отн-ї до Г: 1) П пові-і на Г при його взаімоотн-ях з нас-ем.
2) П легалізує гос. д-ть, обесп-ет дозвол-ть охорону. і примусить. заходів Г.
3) поср-вом П опр-ся кордону проник-я Г в життя нас-я.

19. Поняття та ознаки права.

Право - це совок-ть визнаних у дан. общ-ве і обесп-нних офіц.захистом нормативів рав-ва і справедливий-ти, рег-щих боротьбу і узгодженнявільних воль в їх взаімоотн-та ін з одним. Також право - с-маобщеобязат. норм, що виникли в заг-кої практиці, санкції-нних д-вою іспираються в своїй реал-ції на возм-ть примушуючи-а з боку д-ви. Пр-киправа: 1) нормативні (воно завжди опр-і до-або норму повед-я). У юріспр -ції нормою визнається типова, тобто усереднене повед-е, удовл-ний всіх.
2) Общеобязат-ть права (право обязат. Для всіх уч-ков правоотн-й)
3) санкціонує-ть гос-вом (будь-яка норма д.б.н. санкції-на д-вою). 4) Возм-ть всвоєї реал-ції спиратися на примушуючи-ті з боку д-ви.
Поняття і опр-е права.

Право - це совок-ть визнаних у дан. общ-ве і обесп-нних офіц.захистом нормативів рав-ва і справедливий-ти, рег-щих боротьбу і узгодженнявільних воль в їх взаімоотн-та ін з одним. Також право - с-маобщеобязат. норм, що виникли в заг-кої практиці, санкції-нних д-вою іспираються в своїй реал-ції на возм-ть примушуючи-а з боку д-ви.

1) Теологіч. теорія. Якесь первосущ-во, створивши чола, наказало йому до -то набір правил (у християн - 10 заповідей) 2) Нормотівістская (Ганс Хельбр
- Основопол-к) - передпілля., Що сущ-і якась осн. норма, кот. дана кожн. чолдля його Відчуваючи-я, соц. активні люди і форм-ють, відповідно до своїх Відчуваючи-ям,конституції. право (-друге рівень норм), потім обрані народом з-дателі,на їх основі форм-ють поточні з-нод-во, а судді і адміністраторипріспосабл. його до реальн-ти. 3) Теорія природний. (возрожд.) права. Метушня. в
XVIII столітті. Його разв-ем займалися: Копс, Руссо, Радищев. Вони вважаючи., Щокожн. чол народжується з шв. набором природ. і неотчужд. прав (всі рівні),потім у рез-ті до-то конфліктів метушня. необх-ть в хутро-ме реал-ції цих прав
(тому що не всі згодні, що "мої права закінчуються там, де поч. свободаіншого "). Для собл-я цих прав нам і довелося віддати їх частина гос-ву.
3) Маркс. теорія. Право - воля пануванні. класу, зодягнений. у форму з-на іОпір-ся на примушуючи-е зі стор. д-ви. Первонач. теорія происх-а і поняттяправа будувалася на концепції, в кот. право розглянути. або як товариств. отнош-еабо як правове отн-е. Гос-во бачить совок-ть отн-й, кіт. і оформляють увигляді з-на. Ця т. зр-я була розкритикує. в 38 р. і право стало понимю-ся, якс-ма пр-л повед-я, отраж. госп-щий спосіб пр-ва і соц.-ек. формацію, устано -них або санкціон-них д-вою. Це чисто нормативна точка зору. 4) социол.шк. права. Вперше - проф. Ювілей. Широке розпод-е получ. в США. Др. назв-е --гарвардська школа. Соціологи виходили з того, що право форм-ся зтовариств. практики, але своє юр. закріплений-і знаходить в судебн. реш-ях.

20. Поняття правосвідомості, його стр-ра і види.

Правосозн-е - явл-е ідеаьлное, непоср-но не спостерігається. Воно предст.собою сферу або область свідомості, отраж. правових дій-ть у формі юр.знань та оціночних отн-й до права і практики його реал-ції, соц.-прав.установок і ціннісних орієнтацій, рег-щих повед-е (д-ть) людей в юр-кизначимих ситуаціях. Правосвідомість гр-н - совок-ть знань, уявлень,оцінок, отн-я до сущ-щей прав. дія-ти. За глибиною оцінки є різновид -ти правосозн-я: 1) побутове (кожен в побуті сталк-ся з до-яких прав. нормами).
2) проф. (ним облад. юристи-практики в тій сфері, в кот. працюють.
3) тео. (наукове) - те, чим ми займаючи-ся на навчанні. За спільності: 1) индив.
2) групове. 3) суспільне. Індив. тісно зв. з товариств., групове - всвоїй групі. Різні соц. групи мають у осн. различ. правосозн-е.


21. Права людини і права громадянина.

Права чола - як би соц. цінність, якщо вони обесп. усл-ями життя ігарантую-ни. Роль д-ви тут - найбільш істот. Бути членом общ-ва - значитьспіввідносити свої вчинки, д-а з інтересами інших людей. Права і свободи нем.б. абсолютно., вони мають природ. рамки, кот. опр-і гос-во в особі народу.
Гос-во в процесі осущ-я прав і свобод кожним індивідом явл-ся примирителяегоїстичний. інтересів отд. членів общ-ва, протиріч приватного, индив. ізагального, исп. при цьому прав. Ср-ва.

Категорія соц. свободи м. розглянути-ся тільки в парі з кат. соц.відповідальності. Це общепрізн. м/нар.-правова (м/нар. білль з правчола) і внутрігос. практика. Конст-я РФ в дан. сл. допускає возм-тьогранич-я прав і свобод чола, але тільки в тій мірі, в кот. це необх. вцілях захисту Конституції. ладу, а також "нравств-ти, здоров'я, з-нних прав із-нних інтересів інших людей ... "(ч.3 ст.55). К-я устано., Що "осущ-е прав ісвобод чола і гр-ну не д. порушувати права і свободи інших осіб "(ч.3 ст.17).
Президент РФ згідно з ст. 80 К-і явл. гарантом прав і свобод гр-н.

Реал-ція і эфф-ть норм про права і свободи чола і гр-ну в будь-якому гос -ве, заг-ве завис. від багатьох ф-рів: 1) ступінь демокр-ти владних інститутівд-ви 2) політ., культурн. та прав. традиції 3) сост-е ек-ки 4) нравств.атмосфера і ступінь згоди в общ-ве 5) сост-е з-ваність і правопорядку.
Правова культура: поняття, склад.

К-ра предст. собою рез-ти культ. та духовн. д-ти чола. 1-а сост-щаябудь-якої к-ри - соц. норми, кот. обесп. стаб. ф-ціонір-е общ-ва. 2-я - наука іт.п. 3-я - мат. обесп-е. У поняття прав. к-ри входять ел-ти: 1) Нормотворча-во
(надання нормам к-ри правового хар-ра), д-ва або винаходить своє, абосанкціон-і вже сущ. 2) Знання гр-нами прав. с-ми (предпол., що всі знають з -ни і слідують ним). 3) Правосвідомість гр-н - совок-ть знань, уявлень,оцінок, отн-я до сущ-щей прав. дія-ти. За глибиною оцінки є різновид -ти правосозн-я: 1) побутове (кожен в побуті сталк-ся з до-яких прав. нормами).
2) проф. (ним облад. юристи-практики в тій сфері, в кот. працюють.
3) тео. (наукове) - те, чим ми займаючи-ся на навчанні. За спільності: 1) индив.
2) групове. 3) суспільне. Індив. тісно зв. з товариств., групове - всвоїй групі. Різні соц. групи мають у осн. различ. правосозн-е. Общ-восост. з мн-ва індивідів. Наст. компонент прав. культури - з-нопослушаніе,це основа стаб-ти.

31. Дія норм. Актів у часі, простий-ве ...
"Вступ в законну силу", "дію закону", "юридична сила" - сенсвсіх цих термінів - дію закону.
У просторі - в залежності від видавця діє на території всієїкраїни або тільки Москви, .... Якщо на території Росії, то її територіявключає в себе сухопутні, морські кордони і повітряний простір надними + територія посольств, консульств і їх транспорту, територіяповітряних суден (якщо існує двосторонній договір), торгові судна
(якщо в наших чи нейтральних водах). На військові судна це непоширюється ніде. В Антарктиді - тільки на території станції.
У часі - за загальним правилом закони РРФСР набувають чинності через 10 днівпісля їхнього опублікування (у спеціальних випусках, які випускає видавецьзакону або в засобах масової інформації отримали такий статус) якщотермін набуття ними чинності не обговорений спеціально в законі. Датаопублікування (у газеті зрозуміло) у спеціальному збірнику вважається датанакладної, за якою тираж пішов від видавця.
Бувають тимчасові закони, в яких точно обговорений термін їх дію від і до,якщо ж термін не зазначений, то він діє до прийняття нового закону,перекриває старий.
Зворотна дія закону - по загальному праву закон зворотної сили не має, якщотільки в законі спеціально не зазначено інше. (інструкції міністерств івідомств діють тільки після реєстрації в Мін'юсті). Кримінальний кодекс
(ні за яких обставин!) не має зворотної сили крім:
1. якщо дія раніше вважалося злочином, у новому законі таким не є
2. якщо новий закон пом'якшує покарання (але тут - проблеми)
По колу осіб. Законодавство країни діє на всіх громадян єсуб'єктами (що мають право і дієздатністю). У других вонопоширюється на юридичних осіб які є резидентами даної країни ідержавні органи (що є чи ні юридичними особами). У коло осібпотрапляють і державні підприємства - юридичні особи. У коло осібвходять і іноземці, за відсутністю деяких прав (виборчого, ...). Уостанню чергу - законодавство поширюється на осіб безгромадянства. Не діє в посольствах, консульствах та їх представників ідипломатичних працівників.

32. С-ма права: поняття та ел-ти.

З фил. т. зр-я с-ма - це совок-ть взаємозв'язок. ел-тів, кіт., виступаючис-мій ел-тов> низького порядку, одночасним-нно предст. собою ел-т с-ми>високого пор-ка. =>, З'ясуй-е? про те, що таке с-ма права передпілля. дативідповідь min на 2 вопр.: з яких частин сост. право і як ці частинивзаємозв'язок. м. собою.

Поняття "с-ма" означив., що право предст. собою якесь цілісне образ -е, сост. з мн-ва ел-тів, нах-ся м. собою в опр. зв'язку (супідрядні-і, коорд -ції, ф-нальних. завис-ти і т.д.). Єдність з-ми права - специфічний. св-воправа, обумовлюються. єдністю цілей і завдань прав. рег-я, єдністю прав.принципів, опр-щих сущ-ть права, єдністю с-ми рег-екпортувати отн-й. Будучивнутрішньо єдиним нормативним обр-го (з-Йой нормативні. рег-я), правопідрозділ-ся на опр. частини - галузі й інститути, кожн. з кіт. вип.самост. роль у мех-ме пов-я права на повед-е і д-ть людей-індивідів і їхорг-цій. С-ма носить О-тивний хар-р і обумовлюються на специфікою рег-екпортувати отн-й.
Отже, с-ма права - це О-тивно сущ-ний внутр. будова права, його підрозділ-ена галузі, підгалузі та інститути.

Ел-ти с-ми права: 1.Інстітут права - це ел-т с-ми права, предст.совок-ма прав. норм, рег-щих однорідні. групу товариств. отн-й. Правовийінститут предст. собою відокремлений. блок галузі права, кот-му властиві:а) одноро-ть фактіч. сприяння з-я (кажд. інститут предназн. для рег-я самост., відносять -але відособлені. групи отн-й або отд. вчинків, д-й людей) б) юр. єдністьправ. норм в) нормативні. відособлений-ть г) повнота рег-екпортувати отн-й. За своїм сприяння з-уінститути права бувають прості і складні. 1-вкл. в себе юр. норми однієїгалузі права (Ех: інститут застави в цивільному. праві), 2-вкл. совок-ть норм,вхід. до складу различ. галузей, але рег. взаємозв'язок., родствен. отн-я
(інститут влас-ти). Також виділ. мат. і процесуальні інститути,охорону. і регулятивно. і т.д. 2) Галузь права - головний ел-т с-ми права --об'їду-і взаємозв'язок. м. собою інститути права. ОП - це розподілена поправ. інститутам совок-ть юр. норм, рег-щих особливу, кач-венно своєрідно.обл. отн-й (імущ., праця., сімейних і т.д.)
Правові с-ми сучасності.

Правова карта світу вкл. мн-во нац. прав. с-м, кожн. з кіт.інтегрує всю прав. дія-ть конкр. гос-ва (доктрину, стр-ру, ист-ки,провідні інститути і галузі, традиції, правосвідомість, правопору-к, має рацію.культуру і т.д.)

Приват. 3 прав. сім'ї: романо-германська (рецепція римського. права набазі кодіф. Юстиніана - FR, I, SPA, D - гол. іст-до права - закон), англо -саксонська (англо-американська, або "загального права" - в основі своїй явл.прецедентним правом, створ. судами - US, CAN, GB, Австралія, Нов. Зеландія)і соціалістичних. (радянська прав. с-ма, прав. с-ми соц. д-в Європи, країн
Азії і Респ-ки Куба. - Багато спільного, але є й відмінності). Також ім. сім'ярелігійно-традиційного права (мусульм., індуси)

33. Поняття норми права.

Прав. норма - общеобязат. повед-е, складність ся у громад. практиці (у рез -ті багаторазової повторюваності цього отн-я) санкціонує. д-вою та Опір-ся навозм-ть примушуючи-а з боку д-ви. Прав. норми клас-ся: 1.по ступеняобязат-ти: а) імперативні (обов'язкові) б) диспозитивні (кількаваріантів, і м. вибрати) в) рекомендаційні. За сприяння з-у правомочності в нормі:а) норми, сприяння з. заборони б) зобов'язують в) управомач. Будь-яка прав. норма опр-етстр-ри за ф-ле "якщо ... то ... інакше ...". Гол. поділ прав. норм - нарегулятивно. (дел. на зобов щие, що забороняють і управомач-щие) іохоронні. Факультативні норми - дозволю. при опр. усл-ях відступати відгол. вар-та повед-я, обираючи запасний. Рекомендаційних норм - з неск.вар-тов повед-я рекоменд. один. Також поділ на абс. певні норми
(формулір. пр-ло, усл-е його д-я і санкцію з ісчерпив. повнотою) і відносить.опр-нние (допуск. возм-ть вар-тов з урахуванням конкр. обставин. Вони справ.на ситуаційні (щодо ситуації) і альтернативні (вибір зі списку)). Єнорми основні (вихідні) і похідні (деталіз-щие); пост. і тимчасові.
Особлива група - заохочувальні. Серед регулятивних та охоронних виділ.спеціалізуються.: дефінітивного (сод. пр-ки або опр-я держ.-прав. інститутів),норми-принципи, оперативні (направл. на скасування актів, їх розпод-і на newотн-я), колізійні (позвол. вирішувати справу в сл. конфлікту норм).

1-а частина прав. норми - гіпотеза, кот. предст. собою отн-е усл-й, принаявності кіт. норма д-і. Юр. факти, содерж-ся в гіпотезі - факти О-нормативноїреальн-ти, з кіт. право зв. наступлю-е тих чи інших юр. наслідків:прості (одна умова) і складні. 2-а частина прав. норми - диспозиція --власне правило поведінки: імперативний., диспозитивним., рекомендаційні.або прості і складні. 3-я частина прав. норми - санкція - ті нежелат.наслідки, кот. м. наступити в рез-ті ненадлеж. Адмін-я диспозиції:правовосст-щая і наказательная.
33. Стор-ра правової норми.

Прав. норма - общеобязат. повед-е, складність ся у громад. практиці (у рез -ті багаторазової повторюваності цього отн-я) санкціонує. д-вою та Опір-ся навозм-ть примушуючи-а з боку д-ви. Прав. норми клас-ся: 1.по ступеняобязат-ти: а) імперативні (обов'язкові) б) дисп

     
 
     
Реферат Банк
 
Рефераты
 
Бесплатные рефераты
 

 

 

 

 

 

 

 
 
 
  Все права защищены. Українські реферати для кожного учня !