Українські реферати:
 
Бесплатные рефераты
 

 

 

 

 

 

     
 
Оцінка природних ресурсів
     

 

Економічна географія

ОЦІНКА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ

Багато видів природних ресурсів є не лише предметом праці, а й йогорезультатом. До того ж як предмєт праці одні і ті ж ресурси мають багатокорисних властивостей, ефект від використання яких неоднаковий. Тому існуєпостійна потреба в оцінці, і економічного змісту природних ресурсів.

Природні ресурси є часткою природного середовища, яке сформувалось безучасті людини і потім було залучене в господарський оборот. Елементиприродного середовища стають для суспільства ресурсами лише на певнійстадії розвитку продуктивних сил, коли з'являється потреба в них іможлнвість їх використання. Так, вода в природному стані є даром природи.
Вона знаходиться поза всяким господарським обігом і не підлягає грошовійоцінці. Інша річ, коли вода, взята з джерел зрошення, набуває нової якостіпід впливом засобів і праці, вкладеної в процесі будівництва таексплуатації каналів і споруд. У цьому випадку вона має певну вартість і єресурсом для суспільства. Перетворення ж води з продукту природи взрошувальну означає перетворення її в засіб виробництва.

Залучені в господарський обіг природні ресурси є важливим факторомвиробництва і не можуть не враховуватись у національіному багатстві.
Природні ресурси, залучені у виробництво, є носіями віробіічіх відносин івтілюють у собі єдність споживної вартості та вартості. Все це викликаєнеобхідність розглядати природні ресурси як економічну категорію.

Як і будь-яка економічна категорія, природні ресурси історичні.
Характер і ступінь використання природного середовища як однієі з умоввиробництва визначається рівнем розвитку продуктивних сил і виробничихвідносин. Ще 40-50 років тому уранові руди не мали ніякого практичногозастосування, зapaз-це енергетичний ресурс. Постає потреба оцінки природнихресурсів, оскільки продукт господарської діяльності має вартісну форму.

3 позицій формальної логіки всі дії щодо якісної та кількісноїхарактеристики ресурсів нязівають оцінюванням, сам же результат дії --оцінкою. Оцінювання вимагає встановлення певних відносин між суб'єктом
(людиною) і об'єктом оцінки (природними ресурсами). Наприклад, не-обхіднознати і оцінювати не лише агрокліматичні умови території, а й ті вимоги,які до них висуває людина в певній галузі віробннчої діяльсті (в нашомувипадку це сільське господарство). З цим пов'язана проблема доборукритеріїв (конкретних показників, від найзагальніших до розгалуженої таскладної системи показників), за допомогою яких відбувається оцінкакомпонентів природи.

У логіці виділяють чотири компоненти оцінок: суб'єкти, об'єкт, характері основа оцінки. Суб'єкта - це той кімпонент, через який «проводиться» ідеярелятивізму (відносності) в оцінюванні, тобто ідея пеобхідностіспіввідношення кожної оцінки з вимогами суб'єкта. Сам по собі природніумови і ресурси ні погані, ні хороші, питання про їх цінність постає лише,коли людина вступає у взаємодію з ними в процесі господарської діяльноісті.
Отже, характер оцінки буде змінюватись залежно від мети, для якої воназдійснюється. He можна, наприклад, оцінити клімат чи природу певногорегіону як сприятливі чи несприятливі. При такому формулюванні залишаєтьсянезрозумілим, для якого самє виду діяльності сприятливий чи несприятливийприродний комплекс або який-небудь його компонент. Правильно будуть такіформулювання: «природні умови несприятливі для розвитку хімічноїпромисловості »або« клімат сприятливий для вірошування озимої пшениці ».
Отже, предметом для оцінки є взаємодія «об'єкта» і «суб'єкта» в кожнійконкретній ситуації, а критерії оцінки формуються залежно від її мети.
Оцінки історичні, вони змінюються не лише від суб'єкта до суб'єкта, але водного і того ж суб'єкта з плином часу.

Справа не лише в тому, що на різних етапах господарської діяльностіможе змінюватися значення, цінність того чи іншого ресурсу. Справа ще й всистемі виробничих відносин. Річ, що оцінюється певним суб'єктом позитивно,може через деякий час стати для нього зовсім нецікавою, отже, і не цінною,або навпаки. Тому оцінка природних умов і ресурсів історично відносна ізалежить від цілої низки умов - соціальних, економічних, природних,науковотехнічніх, від етапу і ступеня використання самих при-роднихресурсів і ступеня рівноваги природного середовища. Підвищена увага в нашчас приділяється економічним оцінкам природних ресурсів, хоча вони дотеперзалишаються ще недостатньо обгрунтованими.

Суспільству важливо знати, скільки потрібно докласти праці, щобзамістити ті чи інші ресурси, які були вилучені в природі. Отже, оцінка --це не лише елемент товарного виробництва, вона важлива для будь-якогосуспільства, оскільки дає змогу зберігати працю або попереджувати її втратив майбутньому. Оцінка повинна відображати не стільки фактичні витрати,пов'язані з використанням, скільки значущість природних ресурсів длянародного господарства. В умовах товарно-грошових відносин економічнаоцінка природних ресурсів повинна виражатись у вартісній формі. Безвартісної оцінки сьогодні ще неможливо визначати вклад відповідних галузейу сукупні результати виробництва і відповідно дощільні масштаби вкладеньсуспільних коштів у їх розвиток. Правильна ж оцінка ресурсів, у тому числій природних, з одного боку, забезпечуе рівні екоосування добрнв, організація праці. Це,звичайно, не має ніякого відношення до утворення водної ренти.

Подібно до того як диференціальна земельна рента залежить віддодаткового доходу, який одержують при неоднаково використанні землі
(рілля, луки. забудова, дорога тощо), що може відбитися на ціні певноїділянки, так і диференціальна рента на воду з одного і того ж джерела
(ріки, озера) залежить від напряму її вікорцстання, а цим визначається йоцінка води.

На практиці оцінка води пропорційно диференціальній іі водній рентіпоки що не застосовується. He встановлена і плата за воду з метою зрошення.
Між тим, якби така оцінка існувала, можна було б проводити економічні роз -рахунки, порівняння варіантів використання води, порівняння ефективностірозвитку в різних місцевостях тих чи інших культур, які потребуютьнеоднакової кількості води для поливу і різних технологій водогосподарськихзаходів, наприклад, для реконструкції зрошувальної системи з метоюскорочення втрат води чи спорудження гребель і каналів для збільшеінякількості види, що надходить для зрошення.

Для деяких природних ресурсів, наприклад для повітря, вартісна оцінкапоки що в принципі незастосовна. Атмосферне повітря у нас безплатне і покищо не такий дефіцит, щоб встановлювати за нього плату.

Економічпа оцінка природних багатств повинна врахувати довгостроковіпародногосподарські результати використання природних ресурсів. Щобвиконати це, необхідно оцінювати всі ресурси на єдиній методологічнійоснові; враховувати в оцінці Потенціальний (а не фактично досягнутнй) ефект їхвикористання; з найбільшою повнотою враховувати фактор часу при проведенніресурсооцінніх робіт. Тому, очевидно, в змішану методику оцінки природнихресурсів слід включати витрати 5, В, Вз, де 5 - витрати коштів па пошук,освоєння нових гірших ресурсів; В - витрати па розробку способівзадоволення потреб у дефіцитних ресурсах за рахунок вторинної переробкивідходів і комлексний використання ресурсів; Вз - витрати на дослідженняможливостей відтворювати ресурси штучним шляхом або, якщо це неможливо,створювати їх замінники.

Так, в оцінку відповлюваніх природних ресурсів, які спожнваються, слідвключити витрати не лшпе на розвідку і видобуток, диференціальний дохід,одержаний від їх експлуатації, витрати, спрямовані на попередження шкодисередовищу, а й на їх відтворення (наприклад, на вирощування лісу). Якщо жвикористовуються невідновлювані ресурси, в оцінку слід включати витрати настворення їх замінників. Оцінку родовища ресурсів за "змішаною" методикоюможна назвати повними витратами ї позначити через з. Тоді оцінка одиниціприродного рссурсу буде розраховуватись за формулою:

(5)

Витрати на освоєння нових земель можна розділити на три групи:

- на освоєіння боліт, мілководдя, водойм , чагарників, пісків,кам'янистих місць, солончаків, ділянок під дорогами, засипаний ярів,будівництво комплексу споруд для захисту земель від ерозії тощо;

- на обробіток грунту, хімічну меліоращю, внесення органічних імінеральних добрив, посів сільськогосподарських культур тощо;

В міру вичерпання вільних земель для сільського господарства виникаєнеобхідшсть штучного відтворення грунту. Вже сьогодні існують йогозамінники (гідропоніка, аеропоніка тощо). Людство в майбутньому буде ширшевішуковуваті можливості для задоволення своїх потреб у харчуванні зарахунок повноцінних замінників (наприклад, тих, що вирощуються в морі).

Оцінка освоєних сільськогосподарських угідь за відтворенням землізначно вища, ніж оцінка, розрахована за «витратою», «рентну» або
«Змішаною» методиками. Оцінка освоєння гектара землі - 47,72 тис.. крб. --найбільш реально відображає витрати суспільства на майбутні 10 років. Такаоцінка буде стимулювати виробника берегти землю, дасть змогу навітьстримувати розростання міст. Адже включення в кошторисну вартістьбудівництва промислового підпріїмства оцінки сільськогосподарських угідьзначно збільшить витрати на його спорудження. В результаті суспільствошукатиме менш цінні землі для будівництва або здійснюватиме реконструкціюзастарілих підприємств, які б задовольііялі потреби суспільства в тій чиіншій продукції.

Чим більше родючих земель, чим менше їх використовується длянесільськогосподарських потреб, тим більший час їх експлуатації всільському господарстві. У цьому випадку витрати в будуть зменшуватися, щопотягне за собою зниження ціни освоюваного гектара земельних угідь (ОПР). Iнавпаки, чим менше, тим більшою буде ОПР. В нашому прикладі при = 10 оцінкаодного гектара сільськогосподарських угідь становить 42,72 тис.. крб, а при
/ = 20 становить 37,72 тис.. крб. Крім того, в результаті нау-ково-технічногопрогресу витрати В, Вч, Вз можуть дещо знизитися, що потягне за собоюнаступне зниження витрат 8, а отже, і ОПР. Водночас з розвитком технічногопрогресу дещо збільшиться диференціальна рента, тому зросгуть витрати а,відповідно і ОПР.

Оскільки у сільськогосподарський обіг залучаються все бідніші землі, авилучаються частіше родючі (і зменшується), вартість гектарасільськогосподарських угідь для суспільства буде зростати.

Розрахунок t повинен бути диференційований з урахувакрямвідтворюваності ресурсів.

Для відтворюваніх ресурсів (ліс, риба тощо) слід врахувати природнийприріст (ПП) і об'єм видобутку (Тр) на рік. При цьому 7р/7/7, інакше черезt років при 7р = const відтворювальний ресурс зникне. У цьому випадку будерозраховуватись за формулою:

(3.6)

де V - загальні запаси відтворювального ресурсу.

     
 
     
Реферат Банк
 
Рефераты
 
Бесплатные рефераты
 

 

 

 

 

 

 

 
 
 
  Все права защищены. Українські реферати для кожного учня !